Я не загинув, рідні! Не помер!

Душа безсмертна - вічно буде жити.
Стано я карою небесною тепер
і громом помсти ката буду бити!
Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть молоді люди, то говорити важко і боляче вдвічі.
Сьогодні на стіні Бердихівської школи з'явилася пам'ятна дошка, яка буде нагадувати нам про війну, про смерть, про материнське і людське горе, про воїна - героя Михайла Макаревича. Його життя та подвиг назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав і пам’ятає.
Право відкрити меморіальну дошку було надано найріднішим людям Михайла: батькам Галині та Григорію, дружині Анні та донькам Меланії і Марії. Це була хвиля емоцій, щирих слів і світлої пам’яті.
До присутніх звернулися голова Новояворівської міської ради Мацелюх Володимир Ярославович та директорка нашої школи Антоненко Ганна Іванівна. У своїх виступах вони наголосили на значимості постаті Михайла, його жертовності, патріотизмі та прикладі, який він залишив для наступних поколінь.
Вічна пам’ять і шана герою. Його ім’я тепер назавжди викарбуване не лише на камені, а й у наших серцях.
Дякуємо рідним за сина, брата, чоловіка і батька.






Немає коментарів:

Дописати коментар